Виробництво текстилю в Україні відіграє дуже важливу роль, має значні можливості. Варто зазначити, що використовуються вони недостатньо. Багато проблем потребує термінового вирішення. Для розвитку текстильної промисловості України необхідно здійснити ряд комплексних заходів, залучити в цей процес як органи державної влади, так і приватний сектор.
Завдання держави – стимулювати внутрішній попит на товари вітчизняного виробництва, формувати та розміщувати державні замовлення та державні контракти. В порівнянні з попередніми роками, за час незалежності галузь суттєво втратила позиції, що можна побачити в Таблиці 1.
Таблиця 1. Частка текстильної промисловості у ВВП України
До 1991 року | 2023 рік |
20% | 1-2% |
Використання нових видів сировини, контроль за цінами на енергоресурси, стабільна податкова політика, зменшення сировинної залежності – все це сприятиме підвищення ефективності галузі на внутрішньому ринку та конкурентоздатності нашої продукції на світовому ринку. Поява нових підприємств, що будуть виготовляти постільну білизну, ковдри, подушки, трикотажну продукцію, сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, створення конкурентного середовища на внутрішньому ринку, появі нових робочих місць. Стрімко розвивається і інтернет торгівля.
Перспективним напрямком вважається також жіночий одяг, оскільки мода завжди розвивається та удосконалюється. Українські дизайнери стараються конкурувати з закордонними, створюючи новітні моделі жіночого одягу. Якщо є бажання вигідно купити модний жіночий одяг онлайн в Україні-заходьте за посиланням. Основними проблемами в розвитку текстильної промисловості України є:
– недостатня забезпеченість висококваліфікованими кадрами;
– малопродуктивні методи виготовлення продукції;
– низька конкурентоспроможність товарів.
Це доводять і статистичні дані, адже в 2023 році Україна імпортувала близько 20,1 % текстилю та текстильних виробів.
Станом на сьогодні Україна імпортує бавовну з країн, які вказані в Діаграмі 1. Вони входять в число провідних виробників та експортерів бавовни у світі.
Діаграма 1. Провідні виробники бавовни у світі (усереднені дані)
Проблеми галузі: вплив внутрішніх та зовнішніх факторів
Закупка сировини для подальшого виготовлення продукції чи виробництво на умовах давальницької сировини не сприяє розвитку галузі, навпаки робить її максимально залежною від зовнішніх чинників. Саме тому Україна поступається за темпами виробництва країнам західної Європи та багатьом іншим країнам світу.
Підтвердженням невисокого внутрішнього попиту є критично низька купівельна спроможність населення України. В середньому рівень купівельної спроможності українців відстає від мешканців західної Європи у 8 разів. В тому числі це відноситься і до товарів текстильної промисловості. Підприємства втрачають прибуток та перспективи розвитку. В таких умовах надзвичайно важко розраховувати на розвиток виробництва, його оптимізацію та модернізацію. Внаслідок постійного зростання цін на енергоресурси неможливо знизити собівартість продукції.
Нестабільність в державі зупиняє та обмежує обсяг інвестицій в галузь, стає фактором, що їх стримує. Втративши ринок збуту, багато текстильних компаній припинили існування чи згорнули виробництво. Ті, що змогли встояти та залишитись на плаву, збільшили свої борги та звільнили працівників. Негативна тенденція зберігається. За статистикою, 90% нових текстильних компаній закриваються протягом першого року роботи. Лише невеликий їх відсоток досягає успіху.
Вплив пандемії на текстильну галузь промисловості України
Текстильна галузь України за час пандемії скоротила експорт готової продукції, разом з тим скоротилося й виробництво текстилю в Україні. Варто також зазначити, що споживання продукції на внутрішньому ринку значно поступилося її імпорту. Економія спостерігається і на західноєвропейських ринках. Пандемія сприяла появі в Європі онлайн – шоурумів, де покупець може не тільки розглянути товар, а й приміряти його.
В Україні попри зростання обсягів інтернет – торгівлі, кінцевий результат все одно невисокий. Покупець схильний більше довіряти повторній покупці через інтернет, що безпосередньо впливає на прибутковість бізнесу. Періодичні локдауни сприяли зміні напрямків, стратегій та умов роботи компаній. Відновити тенденцію зростання в галузі зможуть:
– створення конкурентних умов на ринку;
– відновлення сировинного забезпечення виробництв;
– впровадження новітніх технологій.
Перспективи розвитку
Виготовлення тканин для підприємств України – стратегічне завдання для галузі. Швейні підприємства України потребують якісної тканини для пошиття готових виробів. Серед них: комплекти постільної білизни, покривала, пледи. Широко тканини використовуються у виготовленні матраців.
Вони відносяться до домашнього текстилю. Без них сьогодні неможливо уявити повноцінний відпочинок та сон. Виробництво натуральних, штучних та синтетичних тканин також має значний вплив на розвиток швейної промисловості. Воно здатне забезпечити сировиною підприємства, що виробляють домашній одяг, спортивний одяг, нижню білизну.
Для України стратегічно важливо відновити виробництво бавовни в промислових масштабах. Це дозволило б уникнути її імпорту з Сполучених Штатів Америки, Китаю, Пакистану, Туреччини та інших країн. Це дозволило б збалансувати внутрішній ринок, створити нові виробничі потужності та суттєво знизити ціну готової продукції. Замість готової продукції потрібно завозити насіння бавовника та розвивати галузь всередині держави.
Відомо, що бавовник добре росте та розвивається за умови достатнього світла та тепла. Для проростання насіння необхідна температура від 12 до 15 градусів тепла, а для росту рослини підійде температура в діапазоні 25-30С. Найкращим регіоном для втілення цих планів, в тому числі за погодними умовами, вважається південь України, зокрема Одеська область.
Розвиток текстильної промисловості України характерний наявністю великої кількості викликів, тому необхідно докласти великих зусиль для досягнення вагомих результатів. Для досягнення поставлених цілей необхідно покращувати технічне оснащення виробництв, використовувати новітнє обладнання, удосконалювати виробничі процеси, підвищувати продуктивність праці.